1 липня в університеті відбулась англомовна міжнародна конференція для молодих науковців «Aggressive Foreign Policy of the Russian Federation: Regional and Global Dimensions of Threats and Challenges» («Агресивна зовнішня політика Російської Федерації: регіональні та глобальні виміри загроз і викликів»). Оргкомітет заходу, у який увійшли представники кафедр міжнародних відносин, іноземних мов і перекладу та учасники гуртка «Дипломат» ПНУ, очолив доцент кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету Ігор Гурак. Співорганізаторами конференції виступили київський офіс Інституту міжнародної освіти / Програма Фулбрайта в Україні та Вроцлавський університет. У заході взяли участь молоді та досвідчені дослідники та експерти, які репрезентували 11 наукових інституцій Європи, Азії та Америки.
В ході роботи першої секції директор київського офіс Інституту міжнародної освіти / Програми Фулбрайта в Україні Джессіка Зихович презентувала видану під її редакцією академічну антологію «Freedom Taking Place: War, Women and Culture at the Intersection of Ukraine, Poland, and Belarus». Колективна праця, яка об’єднала наукові зусилля 15 українських, польських та білоруських експертів, зосереджена на дослідженні законодавчих змін та ситуації із правами жінок в Україні впродовж останніх 20 років, боротьбі за права жінок в Білорусії та Польщі, що найяскравіше проявилася в рамках жіночих маршів, спрямованих проти режиму Александра Лукашенка та польських протестах проти абортів.
Професор Мічіганського державного університету та колишній працівник посольства США в Україні Метью Полі в ході своєї презентації здійснив історичну ретроспективу українсько-російських відносин. Він звернув увагу на те, що впродовж тривалого часу українські території були об’єктом колонізаторської політики з боку Москви.
Черговий ключовий спікер конференції професор Університету Маскінгум Річард Арнольд зосередився на питанні «парамілітаризації» Росії. В рамках презентації здійснено спробу каталогізувати деякі з цих груп, а також визначити наслідки «парамілітаризації» Росії для світу в майбутньому – як під час, так і після війни.
В ході другої секції аспірант Вроцлавського університету Суллідін Багіров розказав про пропагандистські стратегії Російської Федерації.
Студентка спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Мар’яна Ходонович в ході свого виступу сконцентрувалася на окреслені місця повідних міжнародних організацій у плані підтримання належного рівня безпеки та збереження існуючого світопорядку.
Ще один студент факультету історії, політології і міжнародних відносин Володимир Куртяник в рамках своєї презентації зосередився на висвітленні ролі так званих «ботоферм» та «ферм тролів» у поширенні російської дезінформації.
Впродовж роботи третьої секції старший викладач кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса Кирило Мєлєкєсев розкрив своє бачення, яким чином росіяни використовують історію в ході інформаційних операцій.
Магістрантка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету Нагасакі Аліна Смислова в ході презентації сконцентрувалася на російській інформаційні спецоперації, в центрі якої – підрив Каховської гідроелектростанції. Дослідниця розкрила низку фактів, які однозначно вказують на виняткову російську відповідальність за відповідний акт екологічного геноциду та показала яким чином російська сторона намагалася перекласти провину за свій вчинок на Україну.
Експерт «Team Europe Poland», аспірантка Університету в Ополє Ірина Ткешелашвілі наголосила, що після широкомасштабного вторгнення в Україну Росія активізувала дезінформаційну та маніпуляційну діяльність на грузинському напрямку.
Аспірант Кошалінської політехніки Томаш Войчєховскі в рамках своєї презентації «Unwanted neighborhood. The History, Politics and Heritage of Ukraine in opposite to Rusia’s imperial ambitions» протиставив різні генези розвитку українського та російського народів. Дослідник зробив наголос на тому, що Україна, яка формувалася під впливом латинської цивілізації, є цілком відмінною від РФ, яка тяжіє до туранської цивілізації та тісно прив’язана до імперської традиції.
За результатами презентацій велася жвава дискусія, найбільш активними учасниками якої були Олег Андрусяк, Орест Бойчук, Іван Козак, Володимир Куртяник, Аліна Симслова та Вероніка Фаштрига. Модераторами конференції виступили доценти кафедри іноземних мов і перекладу Ярина Битківська та Світлана Кобута, а також аспірант кафедри міжнародних відносин Наталія Пітей.
