26 лютого 2020 р. Президент України Володимир Зеленський підписав указ, відповідно до якого 26 лютого в нашій державі відзначається День супротиву окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополя. Представники кримськотатарської громади, активісти руху «Євромайден Крим», футбольні фанати клубу «Таврія» інші небайдужі мешканці півострова 26 лютого 2014 р. зібралися на багатотисячну демонстрацію в Сімферополі та не допустили запланованої росіянами на той день позачергової сесії Верховної ради Автономної республіки Крим. Цей крок ознаменував початок боротьби українських громадян проти окупації Російською Федерацією Кримського півострова.
З метою вшанування відповідної події та українських громадян, які більше десяти років у різний спосіб системно працюють для деокупації Автономної республіки Крим, 26 лютого на базі факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету мені Василя Стефаника було проведено круглий стіл на тему «Одинадцять років боротьби за український Крим: національний та міжнародний вимір». Організаторами заходу виступили кафедра міжнародних відносин, кафедра політичних наук та Центр «Молода дипломатія», партнерами: Навчально-науковий Юридичний інститут та кафедра міжнародних відносин Університету Карабюка (Туреччника).
Відкриваючи круглий стіл, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак наголосив, що починаючи від появи на політичній карті світу модерної української держави, Кримський півострів займав особливе місце у відносинах між Україною та Російською Федерацією. Він згадав, що вже у 1992 та 1993 рр. російський парламент двічі ухвалював рішення, які демонстрували небажання тодішніх російських правлячих еліт погодитися з тим, що після розпаду СРСР Крим залишився у складі української держави. Ще більшій акцент на «кримському питанні» почав робитися росіянами із приходом до влади в Кремлі Владіміра Путіна. Першим кричущими інцидентом у цьому плані став конфлікт навколо острова Тузла у 2003 р. Зі слів декана, після Помаранчевої революції керівництво Росії розпочало системну роботу, спрямовану на посилення свого впливу на цій українській території, а 20 лютого 2014 р. розпочало збройну операцію по встановленню свого контролю над територією півострова.
В ході круглого столу своїми думками з приводу ситуації навколо Криму поділився завідувач кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Сергій Адамович. Він зокрема наголосив, що Крим більше двох десятиліть був геополітичним «якорем», який Росія використовувала для прив’язки України до себе. Після взяття півострова під свій контроль, росіяни вдалися до масових репресій проти національносвідомих мешканців півострова, що неодноразово відзначалося впливовими міжнародними інституціями, в тому числі Міжнародним судом ООН та ЄСПЛ. Професор Сергій Адамович також наголосив, що правова боротьба – важливий інструмент для повернення Криму до складу нашої держави та захисту прав кримчан.
Доцент кафедри міжнародних відноси Університету Карабюка (Туреччина) Юлія Білецька наголосила, що протест 26 лютого 2014 р. став знаковою подією, що привернула увагу міжнародної спільноти. В ході цієї та інших акцій, спрямованих проти російської окупації, кримські татари довели, що патріотизм – це не лише про етнічну приналежність, а про відданість державі та її цінностям. Юлія Білецька зазначила, що після 2014 р. керівництво України почало переглядати політику щодо національних меншин, розвивати кримськотатарські інституції та інтегрувати кримських татар у владу. На завершення вона відзначила, що станом на даний час кримські татари це потужний голос української нації, яка бореться за деокупацію півострова.
Аспірантка кафедри політичних наук Наталія Дукач-Василенко розкрила основні події в Криму впродовж лютого – березня 2014 р., зробивши наголос на описі протестних дії кримських татар в цей час та посиленні репресивних заходів з боку російських силових структур.
Аналітик Карпатського інституту аналітики «FrankoLytics» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Мосора розкрив історичний контекст боротьби за Крим, в тому числі згадав про кримську операцію українських військ на чолі Петром Болбочаном, в ході якої у квітні 1918 р. на короткий час було встановлено контроль УНР над Сімферополем. Аналізуючи ситуацію після 1991 р., він акцентував увагу на особливому статусі Севастополя, що було пов’язано з базуванням Чорноморського флоту РФ та що мало своїм результатом посилення російського вплив на півострові. Говорячи про перспективи, Михайло Мосора звернув увагу на необхідності якнайширшого залучення до боротьби за повернення Криму міжнародних партнерів, в першу чергу Туреччини. Також, говорячи про особливості регіональної політики ЄС, він наголосив, що важливою складовою повернення півострова є європейська інтеграція Криму.
Завідувач навчальної лабораторії спеціальних історичних дисциплін Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Саганюк продемонстрував учасникам круглого столу українські пам’ятні монети, банкноти та поштові листівки, присвячені різним аспектам кримської проблематики.
На завершення круглого столу Ігор Гурак подякував всім учасникам зустрічі та наголосив, що кримський спротив – це боротьба, яка змінила Україну. Вона показала силу кримських татар, об’єднала українське суспільство та змусила світ звернути увагу на злочини Росії.
Участь у круглому столі взяло більше 90 викладачів, науковців, аспірантів та студентів.